Михайло Гаврилюк. Гаврилюк, Михайло Віталійович Козак Гаврилюк біографія освіта

Михайло Віталійович Гаврилюк (укр. Михайло Віталійович Гаврилюк). Більш відомий як Козак Гаврилюк. Народився 15 серпня 1979 року у Ярівці Чернівецької області. Український активіст Євромайдану. Депутат Верховної Ради України VIII скликання.

Михайло Гаврилюк, який став широко відомим як Козак Гаврилюк, народився 15 серпня 1979 року у селі Ярівка Чернівецької області.

З 10 років навчався у школі-інтернаті. Після 8-го класу навчався у ПТУ. Далі служив в українській армії. Після демобілізації повернувся до рідного села, де займався фермерством.

До 2008 року багато разів їздив на заробітки до Росії.

З 2008 року мешкав у своєму селі Ярівка, займаючись підсобним господарством, паралельно підробляв.

Своєю екзотичною зовнішністю, а саме - козацькою оселедцем - він завдячує своїй колишній громадянській дружині Оксані, з якою познайомився, коли був у Росії на заробітках. Сама Оксана про це розповідала журналістам: «Сама підстригаю Мишка машинкою і якось залишила волосся. Коли починаю його ревнувати, то можу пригрозити це волосся вирвати». З цією оселедцем Гаврилюк і прибув на євромайдан.

Був у Четвертій сотні т.зв. "Самооборони Майдану".

Став широко відомий після того, як бійці спецвідділення внутрішніх військ України розділили Михайла Гаврилюка догола і змусили позувати з гуцульською сокиркою. При цьому здійснювалася відео- та фотозйомка, яка пізніше стала надбанням публіки. Згодом стало відомо, що знімав на телефон голого Гаврилюка командир взводу харківського «Беркута».

Глава МВС, що діє на той момент, Віталій Захарченко з приводу приніс Михайлу Гаврилюку офіційні вибачення.

За фактом знущань з Михайла Гаврилюка прокуратура Києва відкрила кримінальне провадження за статтею 365 кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень).

Водночас колишні співробітники міліції, які брали участь у оточенні євромайдану, заявляли, що мали підстави ненавидіти Гаврилюка. Так, колишній начальник управління роботи з особовим складом внутрішніх військ України Євген Руденко, відомий також під неформальним ім'ям «полковник Беркут», в одному з інтерв'ю зазначав: «Якийсь козак Гаврилюк – пам'ятайте того голого товариша з льодорубом у руці, з якого нібито знущалися правоохоронці? Пальців на обох руках не вистачить, щоб перерахувати, скільки наших хлопців він підпалив, метаючи «коктейлі Молотова». Ми цього Гаврилюка кілька днів рахували, перш ніж затримали. Відморозок, яких мало. З нього зробили героя. Який козак? Козаком він перестав бути після того, як підпалив першого солдата – сина України, який виконував свій військовий обов'язок».

У травні 2014 року Печерський районний суд Києва ухвалив вирок міліціонерам, які роздягали Гаврилюка. Обвинувачені повністю визнали свою провину. Гаврилюк пробачив своїх кривдників і не наполягав на призначенні їм суворого покарання. Внаслідок цього один із підсудних був засуджений до трьох років позбавлення волі з випробувальним строком на один рік, інший - до двох років обмеження волі з аналогічним випробувальним терміном.

Водночас начальника спортивної команди внутрішніх військ МВС України полковника Олексія Полякова засудили до 2,2 років позбавлення волі з випробувальним терміном на один рік, а ще одного підполковника внутрішніх військ було звільнено від відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.

Брав участь в АТО спочатку як волонтер. Пізніше оголосив про створення Козацького батальйону добровольців Національної гвардії, а згодом вступив до батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Золоті ворота».

Під час позачергових виборів до Верховної Ради України восени 2014 року став депутатом від партії "Народний фронт".

У Верховній Раді неодноразово вирізнявся екстравагантними висловлюваннями. Наприклад, він заявляв, що з держбюджетом України не згоден. Коли його перепитали - як же він голосував, якщо не згоден, козак відповів: «взяв та й натиснув на зелену кнопочку».

Або: «Коли брали бюджет, я знаю, що деяким депутатам давали по півмільйона доларів. До мене навіть не підходили: знають, що я, дурненький, і так проголосую», - .

У Верховній Раді виступав за легалізацію проституції: «І всі кошти, які надходять, краще щоб вони поповнювали скарбницю держави, а не чиїсь особисті гаманці. Я вважаю, що гроші від проституції бюджет можуть підняти».

Михайло Гаврилюк

Особисте життя Михайла Гаврилюка:

Двічі був одружений, крім цивільних відносин.

Від першого шлюбу має сина-підлітка. На початку 2014 року він розповідав про перший шлюб: «12 років тому був одружений. Мав сім'ю, дружину, у нас народився син. Але така ситуація склалася в нашій країні, мені довелося їхати із заробітків. І я не завжди знаходився вдома. Їздив колись на роботу і в Росію, треба було десь заробити гроші, прогодувати сім'ю. І як кінцевий результат, заробітки призвели до розлучення та розпаду сім'ї. Чому так сталося, я не хотів би говорити. У всіх бідах звинувачую тільки себе. З сином спілкуюся та допомагаю йому».

Потім він мав громадянську дружину - Оксану із села Ярівка Хотинського району, з якою познайомився на заробітках у Росії. З майдану збирався повернутись до неї, але зустрів іншу.

Михайло (козак) Гаврилюк. Народний депутат України VIII скликання, козак Четвертої сотні Самооборони Майдану, відомий за скандальним відео спецпідрозділу «Ягуар». Народився 15.08.1979 року у с. Ярівка, Чернівецької області. Гаврилюк Михайло Віталійовичмає загальну середню освіту. Міліціонер, командир одного із відділень батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Золоті Ворота». На Майдані у Києві Гаврилюк Михайло Віталійовичвідколи дізнався про побиття студентів 30 листопада 2013 року. 22 січня 2014 року на вулиці Грушевського в Києві бійці спецзагону внутрішніх військ на морозі розділили Михайло Гаврилюкдо шкарпеток та оголеного піддавали тортурам та проводили з ним знущальну фотосесію (цього дня температура у Києві становила -9 - -10°C, швидкість вітру - 4 - 5 м/сек). МЗС Франції та Німеччини висловили українським послам різке засудження дій спецзагону «Ягуар» із роздягненим полоненим на морозі. Тодішній міністр МВС В. Захарченко з приводу знущань над Михайло Гаврилюкобмежився вибаченнями, а уповноважений з прав людини Валерія Лутковська "пояснила "Беркуту", чому цього робити не можна". За фактом знущань з Михайла Гаврилюка прокуратура м. Києва відкрила кримінальне провадження за статтею 365 Кримінального Кодексу України (перевищення влади або службових повноважень). На шоломі одного із силовиків – номер частини 228. Віталій Ярема дізнався на відео ще кількох силовиків, за його словами, цей підрозділ № 3027 «Омега» розквартований у Нових Петрівцях (Межигір'я). 2 лютого Олег Ляшко у свою чергу заявив, що у тортурах на морозі брали участь бійці спецпідрозділу МВС №3028 «Ягуар» Сергій Хортюк, Максим Костюк, майор Ігор Фірак (різав волосся). Команди бійцям віддавав полковник Олег Миколайович Плахотнюк. Після перемоги революції Михайло Гаврилюк вибачив своїх кривдників. Михайло Гаврилюкпереживає за сім'ю, дитину та дружину спецназівця. Під час антитерористичної операції на Донбасі Михайло Гаврилюк займався постачанням продуктів харчування бійцям Нацгвардії, які перебувають на передовій. Також заявив про створення Козацького батальйону добровольців Національної гвардії. 10 липня 2014 року в пресі з'явилася інформація про те, що буковинського козака Михайла Гаврилюка прийняли в полон на території Донецької області, коли він товаришами віз гуманітарну допомогу та продукти харчування до Слов'янська. Однак згодом український журналіст Юрій Бутусов на своїй сторінці у Facebook заявив, що народний герой Майдану буковинський козак Михайло Гаврилюк живий і зараз перебуває на території, підконтрольній силам АТО. Михайло Гаврилюк є бійцем добровольчого батальйону "Золоті ворота". 10 вересня 2014 року на з'їзді партії "Народний фронт" разом із командирами добровольчих батальйонів було включено до складу Військової ради – спеціального органу, який розроблятиме пропозиції щодо обороноздатності України. 26 жовтня 2014 року козака Гаврилюка було обрано на Київщині в окрузі №95 депутатом до Верховної Ради України.

19.09.2014 17:25 (Оновлено 16.04.2019 об 11:09)

Михайло Гаврилюк (козак) – активіст Євромайдану, козак Четвертої сотні Самооборони Майдану, здобув популярність завдяки скандальному аматорському відео одного з бійців спецпідрозділу "Ягуар".

Біографія

Михайло Гаврилюк народився на території Чернівецької області, Хотинського району, у селі Ярівка, 15 серпня 1979 року.

У 10 років потрапив до школи-інтернату.

Після 8-го класу школи-інтернату вступив до училища, де навчався фермерської справи.

Закінчивши училище, проходив термінову службу в лавах Збройних сил Української армії.

Після демобілізації повернувся до рідного села, де займався підсобним господарством.

Довгий час Гаврилюк їздив до Російської Федерації на роботу.

З початком кризи у 2008 році повернувся до України, до рідного села, де вів підсобне господарство, підробляв на різних тимчасових роботах.

Після розгону 30 листопада 2013 року на Майдані у Києві демонстрації студентів, одразу приїхав до Києва та з перших днів брав участь у цивільних акціях.

На Майдані був у складі Четвертої сотні Самооборони, де виконував обов'язки обозного.

22 січня 2014 року в Києві, на вулиці Грушевського, бійці спеціального загону внутрішніх військ повністю розділили Гаврилюка (залишивши одні шкарпетки), виштовхали з автобуса на вулицю і провели з ним принизливу фотосесію. Того дня на вулиці було 10 градусів морозу. Згодом відео одного з бійців спецзагону потрапило в мережу і набуло широкого поширення.

Під час збройного конфлікту на південному сході України Михайло Гаврилюк займався постачанням на передову АТО продуктів харчування бійцям Національної гвардії.

У той же період виступив із заявою про створення Козацького батальйону добровольців Національної гвардії.

10 липня 2014 року в мережі з'явилася інформація про те, що буковинського козака на території Донецької області було взято в полон, але пізніше ця інформація не підтвердилася.

Потім Михайло Віталійович вступив до лав бійців добровольчого батальйону "Золоті ворота".

Політика

10 вересня 2014 року на з'їзді партії "Народний фронт" було включено до виборчого списку кандидатів у народні депутати України.

Компромат

Після появи в мережі відео про знущання з Гаврилюка представників силових структур, в тому ж Інтернеті почала з'являтися різна інформація, яка спростовує даний факт. У мережі навіть з'являлось відео.

родина

Михайло Віталійович вперше одружився у 23 роки, але за кілька років розлучився з дружиною. Від першого шлюбу має син. На сьогоднішній момент він перебуває у цивільному шлюбі.

Михайло Віталійович Гаврилюк – активіст Євромайдан, козак Четвертої сотні Самооборони Майдану, відомий за скандальним аматорським відео спецпідрозділу «Ягуар». Народний депутат України VIII скликання.

Біографія Михайла Гаврилюка

Михайло Гаврилюк народився у селі Ярівка Хотинського району Чернігівської області 15 серпня 1979 року.

1989 року (коли Михайлу Гаврилюку було 10 років) потрапив до школи-інтернату.

Після 8-го класу вступив до училища, де навчався фермерської справи.

Після закінчення училища Михайло Гаврилюк служив у Збройних Силах Української армії.

Після демобілізації Міхалі Гаврилюк зайнявся сільським господарством у рідному селі.

Періодично їздив до Російської Федерації на заробітки.

2008 року Михайло Гаврилюк повернувся до рідної Ярівки, де вів підсобне господарство та підробляв на різних тимчасових роботах.

Михайло Гаврилюк на Євромайдані

Саме під час протистояння демонстрантів та режиму Януковича Михайло Гаврилюк здобув славу.

Після розгону студентів 30 листопада 2013 року під час Євромайдану, одразу приїхав до Києва, де брав активну участь у цивільних акціях.

Знаходився у складі Четвертої сотні Самооборони, де виконував обов'язки обозного.

Приводом до популярності Михайла Гаврилюка стало відео, на якому було зафіксовано, як 22 січня 2014 року на вулиці Грушевського бійці спецпідрозділу “Ягуар” повністю розділили Михайла Гаврилюка (залишивши одні шкарпетки), виштовхали з автобуса на вулицю у 10 градусний мороз і провели фото сесію. Згодом відео одного з бійців спецзагону потрапило в мережу і набуло широкого поширення. Згодом виникали різні спроби проурядових сил спростувати цей факт.

Участь Михайла Гаврилюка в АТО

Під час АТО Михайло Гаврилюк організував постачання на передову їжу бійцям Національної гвардії.

Також він заявив про організацію Козацького батальйону добровольців Національної гвардії.

10 липня 2014 року в Інтернет з'явилася інформація про те, що Михайла Гаврилюка на Донеччині було взято в полон, але інформація не підтвердилася.

Пізніше Михайло Віталійович вступив до добровольчого батальйону "Золоті ворота".

Політична та громадська діяльність Михайла Гаврилюка

10 вересня 2014 року Михайло Гаврилюк було включено і виборчий список кандидатів у народні депутати від партії "Народний фронт"

Сім'я Михайла Гаврилюка

Михайло Гаврилюк одружився у 23 роки, але за кілька років розлучився з дружиною. Від першого шлюбу має сина. На сьогоднішній день перебуває у цивільному шлюбі.

Михайло Гаврилюк у соціальних мережах

Сторінка у Facebook (понад 3,5 тис. передплатників).

Фонд Михайла Гаврилюка

У рамках Фонду Михайла Гаврилюка діють такі програми:

Допомога сходу;

Військово-патріотичне виховання молоді;

Козацька Перемога – всеукраїнська громадська організація;

Козацький батальйон;

Підтримка аматорського (дворового) спорту.

Михайло Гаврилюк у пошуковій системі Яндекс

Станом на 6 листопада 2014 року згідно з даними зі служби підбору слів Яндекс видно, що основний фокус запитів, пов'язаних із Михайлом Гаврилюком, стосується його участі в Євромайдані, а також відомого відео з Михайлом Гаврилюком. Також більшість відвідувачів пошукової системи Яндекс цікавилися фото та біографією Михайла Гаврилюка.

Як видно з графіка динаміки показів на запит “Михайло Гаврилюк”, найбільший пік зацікавленості ним спостерігався у січні 2013 року. Другий пік зацікавленості – значно менший був зареєстрований у червні 2014 року.

Аналізуючи географію популярності Михайла Гаврилюка, видно, що найбільше їх цікавили в наступних містах:

Чернівці 38 3 260%

Біла Церква 13 1 927%

Київ 510 1 593%

Івано-Франківськ 13 1 273%

Новоросійськ 16 1 219%

Черкаси 19 1 153%

Хмельницький 13 1 099%

Тернопіль 9 891%

Червоноармійськ 1 817%

Полтава 20 794%

Рівне 7 661%

Вінниця 11 623%

Кіровоград 8 616%

Львів 18 601%

Усинськ 2 556%

Харків 59 552%

Дніпропетровськ 41 526%

Ужгород 4 505%

Житомир 6 480%

Дніпродзержинськ 4 448%

Показані дані: перше число – кількість показів за місяць, друге – індекс регіональної популярності.

Лідерами за кількістю запитів є такі міста:

Київ 510 1 593%

Москва 88 44%

Харків 59 552%

Дніпропетровськ 41 526%

Чернівці 38 3 260%

Одеса 25 349%

Запоріжжя 22 401%

Полтава 20 794%

Черкаси 19 1 153%

Санкт-Петербург 19 25%

Львів 18 601%

Кривий Ріг 17 403%

Новоросійськ 16 1 219%

Біла Церква 13 1 927%

Хмельницький 13 1 099%

Івано-Франківськ 13 1 273%

Вінниця 11 623%

Суми 10 379%

Донецьк 10 117%

Михайло, чи просто Мишко, був простим сільським міліціонером. Жив у Західній Україні, у селі Ярівка Хотинського району Чернівецької області. Життя як життя — земельна ділянка, для обробки якої купили мотоблок, свині, кури, кролики…

У дні, коли у Києві розпочався Майдан, Мишко затіяв ремонт у своїй хаті. Дружина якраз поїхала доглядати хворого батька, тож часу зайнятися домівкою було багато. Ремонт йшов під увімкнений телевізор. Обидва – і Михайло, і телевізор – працювали цілими днями, згадували сусіди. Коли Мишко побачив, як «Беркут» у Києві кийками побиває студентів (у ніч із 29 на 30 листопада 2013 року). NT), рішення прийшло само собою: разом із двома куми швидко зібралися і втрьох вирушили до столиці. Куми, щоправда, скоро повернулися - «не побачили сенсу» в тому, що діялося в Києві. А ось Михайло майже на два місяці зник. А потім з'явився – у телевізорі.

На Майдані Незалежності – десятки тисяч людей слухають представників нової влади, Київ, 26 лютого 2014 року

Шлях у депутати

Відеокадри - міцно складений хлопець із чубом на голові стоїть на морозі голим в оточенні міліціонерів, що фоткають його, - облетіли всю країну. Сусіди одразу впізнали його: це був він, Мишко, Михайло Гаврилюк чи, як його почали називати, – козак Гаврилюк.

У полоні Ведмедик опинився після чергової атаки «Беркута» на вулиці Грушевського: намагався, прикриваючи щитом, вивести контуженого після вибуху світлошумової гранати перехожого, а в результаті обидва опинилися в кільці.

Про те, що сталося далі, він згадував потім на прес-конференції - його суржик, кумедна для киянина сільська мова, якось не надавали серйозності його розповіді, але було видно, що Гаврилюк не бреше: «Роздягнувши мене догола, вони (міліціонери) .- NT) почали робити з моєю головою те, що футболісти роблять із м'ячем. Почали фотографуватись, ставити ноги мені на голову, вихвалятися один перед одним, а потім хтось особливо розумний запропонував: «А давайте ми йому відрубуємо чуба!» Відразу ножем їм це зробити не вдалося, раз відрізали шматок чуба, потім ще раз! Примушували мене кричати "я люблю "Беркут"". Як я можу нелюдів любити? Я цього не крикну, навіть якщо вмиратиму».

Михайло Гаврилюк

На волі Гаврилюк виявився завдяки «афганцям». Під час допиту в райвідділі міліції він знепритомнів, слідчий викликав «швидку», і та відвезла його до лікарні. У всіх прийомних покоях тоді чергували воїни-інтернаціоналісти - єдина на той момент бойова професійна сила, яка виступила на боці Майдану. Вони й відбили Гаврилюка та охороняли його в лікарні майже добу. Прийшовши до тями, Михайло попросив знову відвезти його на Майдан…

Наразі Михайло Віталійович Гаврилюк Київ надовго не залишає: у столиці у нього з'явилася робота – він став депутатом Верховної Ради, членом фракції «Народний фронт» (одноіменну партію на вибори вів прем'єр-міністр Арсеній Яценюк), заступником голови парламентського комітету з питань ветеранів та інвалідів .

Полярні траєкторії

Революція змінила долі багатьох українців, піднявши одних і перетворивши на ніщо інше. Олександра Турчинова, колишнього першого заступника Юлії Тимошенко в партії «Батьківщина», після лютневих подій на Майдані, коли демонстрантів уже не просто розганяли палицями, а відстрілювали зі снайперських гвинтівок, було обрано спікером, а після втечі Віктора Януковича - ще й виконувачем обов'язків президента.

До речі, за активістами Майдану, як стверджують очевидці, стріляли бійці не лише українських, а й російських спецпідрозділів. «Російський спецназ квартирувався на базі «Альфи» (спецпідрозділи СБУ щодо боротьби з тероризмом, їхня база знаходиться у передмісті Києва. NT). Снайперські точки розташовувалися на дахах адміністрації президента, Національного банку, а на деяких етапах – на даху готелю «Україна», – згадує колишній комендант «Самооборони Майдану» Андрій Парубій. - Не можу стверджувати напевно, але, зважаючи на все, на Майдані були й такі, хто спеціальним, не видимим оком розчином позначав людей - тих, хто міг бути мішенню для снайперів».

Життя самого Парубія теж змінилося – після Майдану він став секретарем Ради національної безпеки та оборони (РНБО). На початку серпня добровільно пішов у відставку, не погодившись із рішенням президента Петра Порошенка розпочати переговори з бойовиками, що воюють на Донбасі. Нині Парубій – перший віце-спікер Верховної Ради.

Та взяти самого президента Порошенка – ніхто, включаючи його особисто, ще у березні не міг припустити, що він стане президентом, обійшовши за рівнем підтримки всіх перших осіб Майдану.

Андрій Парубій пішов у відставку з посади секретаря РНБО на знак протесту проти переговорів із сепаратистами на Донбасі

А ось у Віктора Януковича полярна траєкторія. Зараз про нього якось і не згадують навіть. Та він і сам не дається взнаки. Де він? Як і раніше живе із коханкою? Як це - тікати зі своєї країни, а тепер спостерігати, як рідний Донбас перетворився на поле бою?

Чув, Янукович начебто запив? - посміхаючись, каже співрозмовник із ближнього кола Юлії Тимошенко (наша розмова «під цигарку» відбувається біля будівлі Ради – усередині ще минулої зими за розпорядженням Олександра Турчинова, людини віруючої та ведучої здорового способу життя, були закриті всі курилки).

З чого це?

Кажуть, набридло йому на цій їхній Рубльовці під постійним наглядом фізичних осіб жити. Він на вулицю – вони за ним; він у кабінет – і вони туди. Дихати йому не дають.

Спікер Верховної Ради Володимир Гройсман (ліворуч), президент Петро Порошенко та прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, Київ, 27 листопада 2014 року

«Своїх не їм»

Про персоналії можна розповідати довго: куди не кинь погляд - усюди біля керма стали нові люди, іноді навіть з іншим громадянством. Але й країна стала іншою. З'ясувалося, що українці можуть ненавидіти один одного лише за те, що хтось із них стояв віч-на-віч із «Беркутом», а хтось – за спинами силовиків. Та й потужний пропагандистський натиск із Росії витримали не всі. Ще влітку, коли з Донбасу у бік «великої землі» потяглися перші біженці, батьки висаджували дітей з машин та автобусів аж за кілометр до українського блокпосту та інструктували їх: нагніть нижчу та пробирайтеся в обхід, щоб ніхто не помітив. Пізніше, коли машина проїжджала блокпост, сім'ї з'єднувалися. Все це чому? Та тому що російський телевізор навів батькам: «укри» забирають дітей, убивають та з'їдають їхні серця.

З'ясувалося й те, що «цивілізація», «культура» – настільки тонка плівка на горі тварин інстинктів, що зіскребти її з людини нічого не варте – тільки дай йому в руки «калаш». Але відкрилася й інша Україна – добрих та сміливих людей, які живуть і на Сході, і на Заході, і на Південному Сході, готових віддати останнє своєму ближньому, у прямому розумінні – останню сорочку. Людей, які не злякалися армії колишнього брата, яка перевершує українську і за кількістю, і з технічного оснащення.

А ще жартувати стали якось інакше. Чоловік поспішає на автобус. Пробігає повз бабусь, що торгують зеленню. «Синку, візьми ось - цибуля, петрушка, кріп». Почувши це, він уповільнює крок: «Кріп? Я своїх не їм».

Вихід – реформи

Зараз Україна перебуває у складній економічній ситуації. «20% української економіки сконцентровано у Донецькій та Луганській областях. Ми втратили саме через російську військову агресію 20 % доходів, 20 % валютної виручки, 20 % економічного потенціалу держави», - заявив нещодавно прем'єр Арсеній Яценюк. Втрата Криму завдала удару по Україні ще на $90 млрд, підрахували в Мін'юсті. З іншого боку, конфлікт із Росією позбавив Україну російської фінансової допомоги, завдяки якій вдавалося утримувати на прийнятному рівні соціальні виплати.

За найоптимістичнішими прогнозами, ВВП країни за підсумками року впаде на 8%. Курс долара вже зріс у два рази. Гуртові ціни - на 30%. З експортера вугілля та електроенергії країна перетворилася на імпортера. Щоб отримати від МВФ черговий транш допомоги Київ різко скоротив держвитрати. Тарифи на ЖКГ зросли на 35-50% і це не межа, стверджують експерти. Рівень інфляції за підсумками року може становити 26-27%, вважає президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

Але вихід один – реформи. «Революція у суспільстві має призвести до революції в економіці. Це означає кінець залишкового бюджетного соціалізму, характерного для колишньої України та інших пострадянських держав», - вважає директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов. За його словами, йдеться «не просто про реформи – на виході ми маємо отримати інший спосіб життя».

«Головний підсумок Майдану – початок зламу старої пострадянської системи управління та поколінська революція в країні, – констатує, у свою чергу, політолог, директор компанії Berta Communications Тарас Березовець. – Нинішній склад Верховної Ради – перехідний, це останній парламент пострадянської України. Головні зміни – попереду».

Втім, чи вистачить у нової української влади знань і волі зламати колишню систему до кінця - питання поки що відкрите.