Системи теплопостачання. Системи закритого і відкритого теплопостачання.

Дає наступне визначення терміна «Теплопостачання»:

теплопостачання  - система забезпечення теплом будинків і споруд, призначеного для забезпечення теплового комфорту для знаходяться в них людей або для можливості виконання технологічних норм.

Будь-яка система теплопостачання складається з трьох основних елементів:

1. теплоджерелом. Це може бути ТЕЦ або котельня (при централізованій системі теплопостачання), або просто котел, розташований в окремій будівлі (місцева система).
2. Система транспортування теплової енергії(теплові мережі).
3. споживачі тепла  (Радіатори опалення (батареї) та калорифери).

Класифікація

Системи теплопостачання поділяються на:

• централізовані
• місцеві  (Їх ще називають децентралізованими).

Вони можуть бути водяними  і паровими.Останні використовуються в наші дні не часто.

Місцеві системи теплопостачання

Тут все просто. У місцевих системах джерело теплової енергії і її споживач знаходяться в одній будівлі або дуже близько один до одного. Наприклад, в окремому будинку встановлений котел. Нагріта в цьому котлі вода надалі використовується для задоволення потреб будинку в опаленні і гарячій воді.

Централізовані системи теплопостачання

У централізованій системі теплопостачання джерелом тепла служить або котельня, яка виробляє тепло для групи споживачів: квартал, район міста або навіть весь місто.

При такій системі тепло транспортується до споживачів по магістральних теплових мереж. Від магістральних мереж теплоносій подається в центральні теплові пункти (ЦТП) або індивідуальні теплові пункти (ІТП). Від ЦТП тепло вже з квартальним мереж надходить в будівлі і споруди споживачів.

За способом підключення системи опалення системи теплопостачання поділяються на:

• Зовсім системи  - теплоносій від джерела теплової енергії (ТЕЦ, котельня) надходить безпосередньо до споживача. При такій системі в схемі не передбачено наявність центральних або індивідуальних теплових пунктів. Висловлюючись простою мовою, вода з теплових мереж  надходить безпосередньо в батареї.

• Незалежні системи -в цій системі присутні ЦТП і ІТП. Теплоносій, циркулює по теплових мережах, нагріває воду в теплообміннику (1й контур - червоні і зелені лінії). Нагріта в теплообміннику вода циркулює вже в системі опалення споживачів (2 контур - помаранчеві і сині лінії).

За допомогою підживлювальних насосів заповнюються втрати води через нещільності і пошкодження в системі і підтримується тиск в зворотному трубопроводі.

За способом приєднання системи гарячого водопостачання системи теплопостачання поділяються на:Відкриті.У відкритій системі теплопостачання вода для потреб ГВП відбирається безпосередньо з теплової мережі. Наприклад, взимку ви користуєтеся опаленням і гарячою водою  «З однієї труби». Для такої системи справедливий малюнок залежною системи теплопостачання.

Теплопостачання - це забезпечення теплом будинків і споруд.  Воно необхідне не тільки для опалення житлових будинків, громадських будівель і промислових об'єктів, а й для організації в них гарячого водопостачання, вентиляції, і для різних технологічних потреб виробничих споруд. За способом доставки теплоносія споживача існує на сьогоднішній день відкрита і закрита система теплопостачання.   Існуюча схема теплопостачання буває як централізованої, яка обслуговує цілі райони, або селища, так і місцевої, для обслуговування одного або групи будівель.

відкрита система

При даному типі теплопостачання поставка гарячої води, необхідної споживачеві, здійснюється прямо з тепломережі. Із системи споживачами гаряча вода може розбиратися повністю йди частково. Весь витрата води постійно компенсується подачею води з теплоцентралі, і вся решта в тепломережі вода йде  на опалення або вентиляцію. Головним достоїнством такої схеми є її економічність, саме тому до початку 90-х років на території колишнього Радянського Союзу до 50% всіх систем опалення були саме відкритого типу.

Але в цієї системи є і недоліки. Гаряча вода у відкритій системі не може відповідати суворим стандартам санітарної гігієни, вона досить низької якості і не відрізняється прозорістю і чистотою. Протяжні трубопровідні мережі, по яких циркулює вода, опалювальні прилади  з ознаками корозії і іржі, надають їй неприємний запах, колір, а часто в воді навіть присутні різні домішки і хвороботворні мікроби і бактерії.

Всі спроби очистити воду роблять таку мережу теплопостачання менш економічною, адже величезна протяжність мереж трубопроводу значно збільшує витрати на заходи з очищення води, без досягнення ефекту.

Закрита система

Для закритої системи теплопостачання характерно те, що вся вода, що знаходиться в трубопроводах, застосовується тільки в якості теплоносія, а для потреб гарячого водопостачання вода з такої системи не забирається. Комунікація ця повністю відповідає своїй назві і ізольована від навколишнього середовища, зазвичай має постійний об'єм води, а в разі витоку теплоносія втрати автоматично компенсуються за допомогою спеціального регулятора підживлення. При такій схемі забезпечення теплом теплоносій необхідної температури від централізованого постачальника тепла направляється в теплові пункти, де він доводиться до певної температури перед тим, як буде здійснюватися водоразбор споживачами.

Така система дозволяє отримувати воду дуже якісну, і економить енергію на підігрів води, але заходи з водопідготовки в такій системі теплопостачання складні технологічно, теплові пункти зазвичай розташовані на віддаленій відстані від централізованого постачальника тепла, і один від одного, що істотно збільшує витрати на доставку води

відкрита і закрита система  теплопостачання до централізованого постачальнику теплоенергії може приєднуватися залежним або незалежним способом.

Розрізняють два види теплопостачання  - централізоване і децентралізоване. При децентралізованому теплопостачанні джерело і споживач тепла знаходяться близько один від одного. Теплова мережа відсутня. Децентралізоване теплопостачання поділяють на місцеве (теплопостачання від місцевої котельні) та індивідуальне (пічне, теплопостачання від котлів в квартирах).

Залежно від ступеня централізації системи централізованого теплопостачання (ЦТС) можна розділити на чотири групи:

1. групове теплопостачання (ТС) групи будівель;

2. районне - ТС міського району;

3. міське - ТС міста;

4. міжміське - ТС декількох міст.

Процес ЦТС складається з трьох операцій - підготовка теплоносія (ТН), транспорт ТН і використання ТН.

Підготовка ТН здійснюється на теплопріготовітельних установках ТЕЦ і котелень. Транспорт ТН здійснюється по теплових мережах. Використання ТН здійснюється на теплоиспользующих установках споживачів.

Комплекс установок, призначених для підготовки, транспорту і використання теплоносія називається системою централізованого теплопостачання.

Розрізняють дві основні категорії споживання тепла:

Для створення комфортних умов праці та побуту (комунально-побутові навантаження). Сюди відносять споживання води на опалення, вентиляцію, гаряче водопостачання (ГВП), кондиціювання;

Для випуску продукції заданої якості (технологічна навантаження).

За рівнем температури тепло підрозділяється на:

Низькопотенційне, з температурою до 150 0 С;

Среднепотенціальное, з температурою від 150 0 С до 400 0 С;

Високопотенційне, з температурою вище 400 0 С.

   відноситься до низькопотенційну процесам. Максимальна температура в теплових мережах не перевищує 150 0 С (в прямому трубопроводі), мінімальна - 70 0 С (в зворотному). Для покриття технологічного навантаження як правило застосовується водяна пара з тиском до 1,4 МПа.

Як джерела тепла застосовуються теплоподготовітельние установки ТЕЦ і котелень. На ТЕЦ здійснюється комбіноване виробництво тепла та електроенергії на основі теплофикационного циклу. Роздільна вироблення тепла і електроенергії здійснюється в котельних і на конденсаційних електростанціях. При комбінованої виробленні сумарний витрата палива нижче, ніж при роздільному.

Весь комплекс обладнання ис-точніка теплопостачання, теплових мереж і абонентських установок на-ни опиняються системою централі-зованного теплопостачання.

Системи теплопостачання клас-сіфіціруются за типом джерела теплоти (або способу готуванню-ня теплоти), родом теплоносія, способу подачі води на гаряче водопостачання, числу трубопрово-дов теплової мережі, способу забезпе-чення споживачів, ступеня цент-ралізації.

За типом джерела теплоти  раз-розрізняють три види теплопостачання:

Централізоване теплоснабже-ня від ТЕЦ, зване тепло-ції;

Централізоване теплоснабже-ня від районних або промисло-вих котелень;

Децентралізоване Теплоснаб-ються від місцевих котелень або індивідуальних опалювальних аг-регати.

Порівняно з  централізований-ним теплопостачанням від котель-них теплофікація має ряд пре-майн, які виражаються в економії палива за рахунок комбини-рова вироблення теплової та електричної енергії на ТЕЦ; в можливості широкого викорис-ня місцевого низькосортних палив-ва, спалювання якого в котельних важко; в поліпшенні сани-тарних умов і чистоти воздуш-ного басейну міст і примушує-них районів завдяки кон-рації спалювання палива в невеликі-шом кількості пунктів, розміщений-них, як правило, на значній відстані від житлових кварталів, і більш раціонального использова- нию сучасних методів  очищення димових газів від шкідливих при-домішок.

За родом теплоносія системи теплопостачання поділяються на водяні і парові. парові системи  поширені в основ-ному на промислових підпри-тиях, а водяні системи  застосо- вуються для теплопостачання осель-но-комунального господарства і не-яких виробничих спожи-вачів. Пояснюється це рядом пре-майн води як теплоносія в порівнянні з парою: можли-ністю центрального якісного регулювання теплового навантаження, меншими енергетичними втрата-ми при транспортуванні і більшою дальністю теплопостачання, відсутність про-наслідком втрат конденсату гріючої-го пара, більшою комбінованої виробленням енергії на ТЕЦ, підвищена шенной акумулюючої спосіб-ністю.

За способом подачі води на го-рячее водопостачання  водяні сі-стеми діляться на закриті і відкриті.

В закритих системах  се-тевая вода використовується тільки як теплоносій і з системи не відбирається. До місцевих установки гарячого водопостачання надходить вода з питного водопроводу, на-гріти в спеціальних водоводяних подогревателях за рахунок теплоти се-тєвої води.

В відкритих системах   се-тевая вода безпосередньо посту-Пает в місцеві установки горя-чого водопостачання. При цьому не потрібні додаткові тепло-обмінники, що значно спрощено-щает і здешевлює пристрій або-абонентського вводу. Однак втрати води у відкритій системі різко зростають (від 0,5-1% до 20- 40% загальної витрати води в системі) і склад води, яка подається по-споживачів, погіршується через при-присутність в ній продуктів корозії і відсутності біологічної обра-лення.

Переваги закритих систем теплопостачання полягають в тому, що їх застосування забезпечують-кість стабільну якість гарячої води, що надходить в установки го-рячего водопостачання, однакове з якістю водопровідної води; гідравлічну ізольованість води, що надходить в установки го-рячего водопостачання, від води, що циркулює в тепловій мережі; простоту контролю герметичності системи за величиною підживлення.

Основними недоліками закривання тих систем є ускладнення і подорожчання обладнання і екс-плуатації абонентських вводів через установки водо-водяних під-гревателей і корозії місцевих установок гарячого водопостачання внаслідок використання недеаерірованной води.

Основні переваги відкритих систем  теплопостачання укладають-ся в можливості максимального використання низькопотенційних джерел теплоти для підігріву великої кількості підживлювальної води. Оскільки в закритих системах підживлення не перевищує 1% витрати мережної води, можливість утилізації теплоти скидний і продувочной води на ТЕЦ з закривання тією системою значно нижче, ніж у відкритих системах. Крім того, до місцевих установки гарячого водопостачання у відкритих систе-мах надходить Деаерірованная по-да, тому вони менше подвер-дружини корозії і більш довго-вічні.

Недоліками відкритих систем є: Необхідність устройст-ва на ТЕЦ потужної водопідготовки для підживлення теплової мережі, що здорожує станційну водопідготовку, особливо при підвищеній жорсткості вихідної сирої води; ускладнення і збільшення обсягу санітарного контролю за системою; ускладнення контролю герметичності системи (оскільки величина під-Пітко не характеризує щільність системи); нестабільність гидравли-чеського режиму мережі.

За кількістю трубопроводів  разли-ють  одно-, дво- і многотрубний системи. Причому для відкритої сі-стеми мінімальне число трубо-проводів - один, а для закривання той-два. Найпростішою і перс-тивні для транспортування теплоти на великі відстані яв-ляется однотрубна відкрита си-стема теплопостачання. Однак про-ласть застосування таких систем ог-ранічена в зв'язку з тим, що її реа-лізація можлива лише при усло-вії рівності витрати води, необ-ходимо для задоволення опалювально-вентиляційної навантаженням-ки, витраті веди для гарячого водопостачання споживачів дан ного району. Для більшості районів нашої країни витрата води на гаряче водопостачання значи-тельно менше (в 3-4 рази) рас-ходу мережної води на опалення і вентиляцію, тому в Теплоснаб-жении міст переважне поширення набули двох-трубні системи. У двухтрубной системі теплова мережа складається з двох ліній: прямого та зворотного.

За способом забезпечення  потре-вачів теплотою розрізняють  одно-
  ступінчасті і багатоступінчасті системи теплопостачання. У одне-
  східчастих системах споживачі теплоти приєднуються до теплових мереж безпосередньо. Вузли приєднання споживачів до мережі
називаються абонентськими вводами або місцевими теп-ловимі пунктами (МТП). На абонентському вводі кожної будівлі встановлюються підігрівачі гарячого водопостачання, елеватори, насоси, контрольно-вимірювальні прилади і регулююча арматури-ра для зміни параметрів теп-лоносітеля в місцевих системах по-споживачів.

У багатоступеневих системах  між джерелом теплоти і споживачами розміщуються цент-ральних теплові пункти або під-станції (ЦТП), в яких пара-метри теплоносія змінюються в залежності від витрачання теплоти місцевими споживачами. На ЦТП розміщуються центральна по-догревательная установка гарячого водопостачання, центральна суміші-кові встановлення мережевої води, підкачувальні насоси холодної водопровідної води, авторегулірующіе і контрольно-вимірювач-ні прилади. Застосування багато-східчастих систем з ЦТП позво-ляет знизити початкові витрати на спорудження підігрівальні ус-тановки гарячого водопостачання, насосних установок  і авторегулірующйх пристроїв завдяки збіль-личен їх одиничної потужності і скорочення числа елементів обо-нання.

Оптимальна розрахункова вироб-водітельность ЦТП залежить від планування району, режиму роботи споживачів і визначається на ос-нове техніко-економічних розра-тов.

За ступенем централізаціїтеплопостачання можна розділити на групове - теплопостачання групи будинків, районні - теплопостачання декількох груп будівель, міське - теплопостачання декількох районів, міжміське - теплопостачання декількох міст.

Пристрій і устаткування теплових мереж.

Основними елементами теплових мереж є трубопровід, що складається зі сталевих труб, з'єднаних між собою за допомогою зварювання; ізоляційна конструкція, яка сприймає вага трубопроводу і зусилля, що виникає при його експлуатації.

  Труби є відповідальними елементами трубопроводів і повинні відповідати наступним вимогам:

Достатня міцність і герметичність при максимальних значеннях тиску і температури теплоносія,

Низький коефіцієнт температурних деформації,

Забезпечує невеликі термічні напруження при змінному тепловому режимі теплової мережі,

Мала шорсткість внутрішньої поверхні,

Антікорозінная стійкість,

Висока термічна опір стінок труби,

Що сприяє збереженню теплоти і температури теплоносія,

Незмінність властивостей матеріалу при тривалому впливів високих температур і тисків, простота монтажу,

Надійність з'єднання труб і ін.

наявної сталеві труби не задовольняють повною мірою всім пред'явлемим вимогам, проте їх механічні властивості, простота, надійність і герметичність з'єднань (зварюванням) забезпечили їм переважне застосування в теплових мережах.

Труби для теплових мереж виготовляються в основному з сталей марок Ст2сп, Ст3сп, 10, 20, 10Г2С1, 15ГС, 16ГС.

У теплових мережах застосовуються безшовні гарячекатані і електрозварні. Безшовні гарячекатані труби випускаються з зовнішніми діаметрами 32 - 426мм. Безшовні гарячекатані електрозварні труби використовується при всіх способах прокладання мереж. Електрозварні труби використовуються при всіх способах прокладання мереж. Електрозварні зі спіральним швом рекомендуються до використання при канальних і надземних прокладках мереж.

опори.   При споруд теплових мереж застосовуються опори двох типів: вільні і нерухомі. Вільні опори сприймають вагу теплопроводу і забезпечують його вільне переміщення при температурних деформаціях. Нерухомі опори призначені для закріплення трубопроводу в характерних точках мережі і сприймають зусилля, що виникають в місці фіксації як в радіальному, так і в осьовому напрямках під дією ваги, температурних деформацій і внутрішнього тиску.

Компенсатори.   Компенсація температурних деформації в трубопроводах проводиться спеціальними пристроями, званими компенсаторами. За принципом дії вони поділяються на дві групи:

Компенсатори радіальні або гнучкі, що сприймають подовження теплопроводу вигином або крутінням криволінійних ділянок труб або вигином спеціальних еластичних вставок різної форми;

Компенсатори осьові, в яких подовження сприймаються телескопічним переміщенням труб або стисненням пружинних вставок.

Найбільш широке застосування в практиці мають гнучкі компенсатори різної конфігурації, виконані з самого трубопроводу (П - і -S-образні, лірообразную зі складками і без них і т.д.). Простота пристрою, надійність, відсутність необхідності в обслуговуванні, розвантажені нерухомих опор - гідність цих компенсаторів.

До недоліків гнучких компенсаторів відносяться: підвищений гідравлічний опір, збільшена витрата труб, поперечне переміщення деформуються ділянках, що вимагає збільшення ширини непрохідних каналів і утрудняє застосування засипних ізоляцій, безканальних трубопроводів, а так само великі габарити, що утрудняють їх застосування в містах при насиченості траси міськими підземними комунікаціями .

Осьові компенсатори виконуються змінного типу (сальникові) і пружними (лінзові компенсатори).

Сальникова компенсатор  виготовляється із стандартних труб і складається з корпусу, склянки і ущільнення. При подовжень трубопроводу стакан вдвигается в порожнину корпусу. Герметичність змінного з'єднання корпусу і склянки створюється сальникової набиванням, яка виконується з прографіченного азбестового шнура, просоченого маслом. Згодом набивка стирається і втрачає пружність, тому потрібно періодична підтяжка сальника і заміна набивки. Від цього недоліку вільні лінзові компенсатори, що виготовляються з листової сталі. Лінзові компенсатори зварного типу знаходять основне застосування на трубопроводах низького тиску  (До 0,4-0,5 МПа).

Конструктивне виконання елементів трубопроводу залежить так само від способу його прокладки, який вибирається на підставі техніко-економічного порівняння можливих варіантів.

Трапляється, що приватні будинки, що знаходяться в межах міста, розташовані поруч з прокладеними мережами центрального теплопостачання, а деякі навіть підключені до них. Звичайно, в нинішній час в пріоритеті - опалення індивідуальне, а централізоване поступово відходить у минуле. Але якщо будинок уже підключений до мережі або є проблеми з автономною системою, то треба користуватися тим, що є в наявності. Для спільної роботи джерела тепла з споживачами використовується залежна і незалежна система опалення. Що вони собою являють, а також плюси і мінуси обох схем будуть викладені в даному матеріалі.

Залежна (відкрита) система теплопостачання

Головна особливість залежною системи полягає в тому, що теплоносій, що протікає по магістральних мережах, безпосередньо надходить в будинок. Відкритої її називають тому, що з трубопроводу, що подає проводиться відбір теплоносія для забезпечення будинку гарячою водою. Найчастіше така схема застосовується при приєднанні до теплових мереж багатоквартирних житлових будинків, адміністративних і інших будівель загального користування. Робота схеми залежною системи опалення зображена на малюнку:

При температурі теплоносія в трубопроводі, що подає до 95 ºС він може бути спрямований безпосередньо в опалювальні прилади. Якщо ж температура вище і досягає 105 ºС, то на вводі в будинок встановлюється змішувальний елеваторний вузол, чиїм завданням є воду, що надходить з радіаторів, підмішувати в гарячий теплоносій з метою зниження його температури.

Для довідки. Централізована залежна система опалення має розрахунковий і реальний температурний графік. Розрахунковий графік характеризує максимальну температуру води і у відкритій системі буває 105/70 ºС або 95/70 ºС. Реальний графік залежить від погодних умов і може змінюватися щодня, він підтримується в центральному тепловому пункті. Коли на вулиці немає сильних морозів, температура теплоносія значно нижче розрахункової.

Схема була дуже популярна за часів СРСР, коли витратою енергоносіїв мало хто піклувався. Справа в тому, що залежне підключення з елеваторні вузлами змішування працює досить надійно і практично не вимагає догляду, а роботи з монтажу і витрати на матеріали обходяться досить дешево. Знову ж, не потрібно прокладати додаткові труби  для подачі в будинку гарячої води, коли її можна успішно відбирати з теплової магістралі.

Але на цьому позитивні сторони залежною схеми закінчуються. А негативних набагато більше:

• бруд, окалина та іржа з ​​магістральних трубопроводів благополучно потрапляє в усі батареї споживачів. Старим чавунних радіаторів і сталевим конвекторам такі дрібниці були дарма, а ось сучасним алюмінієвим і інших опалювальних приладів точно не минути лиха;
• внаслідок зменшення водорозбору, проведення ремонтних робіт  та інших причин часто виникає перепад тиску в залежною системі опалення, а то і гідроудари. Це загрожує наслідками для сучасних батарей і полімерних трубопроводів;
• якість теплоносія залишає бажати кращого, але ж він безпосередньо йде на водопостачання. І, хоча в котельні вода проходить всі етапи очищення та знесолення, кілометри старих іржавих магістралей дають про себе знати;
• регулювати температуру в приміщеннях непросто. Навіть повнопрохідні термостатичні вентилі швидко виходять з ладу через погану якість теплоносія.

Незалежна (закрита) система опалення

В даний час при влаштуванні нових котелень стала частіше застосовуватися незалежна схема приєднання системи опалення. У ній мають місце основний і додатковий контур циркуляції, гідравлічно розділені теплообмінником. Тобто, теплоносій від котельні або ТЕЦ йде до центрального теплового пункту, де потрапляє в теплообмінник, це і є головний контур. Додатковий контур - це система опалення будинку, теплоносій в ньому циркулює через цей же теплообмінник, отримуючи тепло від мережної води з котельні. Схема роботи незалежної системи показана на малюнку:

Для довідки. Раніше в подібних системах встановлювалися громіздкі кожухотрубні теплообмінники, що займали багато місця. Це було головною трудністю, але з появою швидкісних пластинчастих теплообмінників дана проблема  перестала існувати.

А як же бути з централізованою подачею гарячої води, адже тепер брати її з магістралі можна, там занадто висока температура (від 105 до 150 ºС)? Все просто: незалежна схема підключення допускає установку будь-якої кількості пластинчастих теплообмінників, приєднаних до магістральних трубопроводів. Один буде забезпечувати теплом опалювальну систему  будинки, а другий може готувати воду для господарських потреб. Як це реалізується, показано на схемі:

Щоб гаряча вода надходила завжди однакової температури, контур ГВП робиться замкнутим з організацією автоматичного підживлення в зворотному трубопроводі. В багатоквартирних будинках  циркуляційну зворотну лінію ГВС можна побачити у ванній кімнаті, до неї приєднуються рушникосушки.

Очевидно, що експлуатація незалежної системи опалення має масу переваг:

• домашній контур опалення не залежить від якості зовнішнього теплоносія, стану магістральних мереж і перепадів тиску. Вся навантаження лягає на пластинчастий теплообмінник;
• є можливість регулювати температуру в приміщеннях за допомогою термостатичних вентилів;
• теплоносій в малому контурі можна відфільтрувати і очистити від солей, головне, щоб труби були в хорошому стані;
• в системі ГВП буде вода питної якості, Що надходить в будинок по водопровідної магістралі.

Проте через брудне теплоносія низької якості в центральній мережі  буде потрібно періодична промивка незалежної системи опалення, а точніше, - пластинчастого теплообмінника. Благо, зробити це не так вже й складно. Ще з недоліків слід відзначити більш високі витрати на придбання обладнання, а саме: теплообмінників, циркуляційних насосів  і запірно - регулюючої арматури. Зате закрита система надійніше і безпечніше відкритою, вона більше відповідає сучасним вимогам і краще адаптована до нового обладнання.

висновок

Якщо в силу якихось причин вам доведеться вибирати схему підключення до централізованих мереж, то краще незалежна система опалення приватного будинку. Навіть якщо температура в магістралі невисока, все одно не варто подавати цю воду в свою систему, краще гідравлічно відокремити її від центральної. За умови, що така можливість існує в матеріальному плані, а якщо ні - доведеться врізатися прямо, по залежною схемою.

Постачання теплом за допомогою теплоносія (гарячої води або пари) систем опалення, вентиляції, гарячого водопостачання житлових, товариств. і пром. будівель і технологічних. споживачів. Найбільш перспективне централізоване теплопостачання, що забезпечує подачу тепла багатьом споживачам, розташованим поза місцем вироблення. Таким центром може бути: котельня в підвальному поверсі будинку, яка обслуговує декілька будівель; що окремо стоїть котельня, яка забезпечує теплом квартал, кілька кварталів або район міста, пром. підприємство або пром. вузол; міська або пром. теплоелектроцентраль (ТЕЦ). Створення централізованого теплопостачання - основний напрямок розвитку Т. в СРСР.

Система централізованого теплопостачання  складається з джерела тепла (котельні або ТЕЦ), системи трубопроводів (теплових мереж), які представляють тепло від джерела до споживачів. Котельні установки як джерела тепла в системах теплопостачання служать для підігріву води (до 200 ° С) або виробництва пари (до 20 am). Отримання тепла для централізованого теплопостачання на базі вироблення електричної енергії здійснюється на ТЕЦ, де для цієї мети встановлюються спеціальні теплофікаційні турбіни. За характером задоволення теплових навантажень розрізняють комунальні, промислові та районні ТЕЦ. За початковим тиску пара ТЕЦ бувають: середнього, високого, підвищеного і понад високого тиску  (35, 90, 110 і 240 am).

Одержуваний в котлах ТЕЦ пар надходить по внутристанционного паропроводах в теплофікаційну турбіну, де приводить в обертання ротор турбіни і через неї і ротор електричні. генератора. У цьому процесі частина теплової енергії пара перетворюється в електричні., А пар з залишилася в ньому частиною теплової енергії виходить з турбіни і використовується на цілі теплопостачання.

Якщо споживачам в якості теплоносія потрібно пар (для технологич. Потреб), останній з турбіни надходить в теплову мережу безпосередньо через паровий компресор або Пароперетворювачі. Через Пароперетворювачі пар подається таким споживачам, к-які не можуть повернути конденсат, що задовольняє вимогам харчування котлів високого тиску на ТЕЦ. Пар, який віддав своє тепло споживачам (або в Пароперетворювачі при отриманні вторинного пара), перетворюється в конденсат, к-рий направляється в котел, де знову перетворюється в свіжий пар і надходить в турбіну.

Якщо споживачам в якості теплоносія необхідна гаряча вода (для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання), пар з турбіни направляється в водонагрівачі, де нагріває циркулюючу в системі теплопостачання воду до необхідної темп-ри. У теплопостачальної системи здійснюється замкнута циркуляція води за допомогою відцентрових (мережевих) насосів.

На абонентських вводах систем централізованого теплопостачання здійснюється зв'язок між джерелами тепла і споживачами. Споживачі відбирають з системи Т. тепло за рахунок встановлених теплообмен- них апаратів: нагрівальних приладів  (В системах опалення), калориферів (в системі вентиляції), водоводяних або пароводяних нагрівачів водопровідної води в системах гарячого водопостачання та теп- лообменних апаратів різних технологічних. споживачів.

Вода, як теплоносій, в порівнянні з парою має низку переваг: можливість здійснення центрального якісного регулювання відпустки тепла; підтримання необхідної по гигиенич. умовами темп-ри нагрівальних приладів (в тому числі нижче 100 ° С); зниження середньодобового тиску пара для нагрівання води, що циркулює в теплових мережах, а слід. зменшення витрат палива при теплопостачанні від ТЕЦ; простоту приєднань до теплових мереж; простота обслуговування і безшумність в роботі.

Залежно від способу приєднання систем гарячого водопостачання будинків до водяних, теплових мереж розрізняють закриті і відкриті системи теплопостачання. Якщо системи гарячого водопостачання будівлі приєднуються до теплових мереж через водонагрівачі, коли вся мережева вода з системи Т. повертається до джерела Т., то система зв. закритою; в тому випадку, коли на гаряче водопостачання проводиться безпосередній відбір води з теплової мережі, - відкритою. Системи водяного опалення будівель можуть приєднуватися за безпосередньою схемою через елеватор або по незалежній - через водонагрівач. Закриті системи теплопостачання вимагають пристрою у споживачів теплообмінників для нагріву водопровідної води, яка подається на гаряче водопостачання, а іноді і водопідготовки. Теплообмінники та обладнання водопідготовки в залежності від величини водоспоживання абонента можуть встановлюватися в індивідуальних теплових пунктах (І. Т. П.) або центральних (Ц. Т. П.). І. Т. П. влаштовуються тільки на великих об'єктах. При відсутності підвалів влаштовуються Ц. Т. П. на групу будинків або квартал міста, що призводить до спорудження (від цих Ц. Т. П. до споживачів) дорогих чотиритрубних систем Т.

При відкритій системі Т. водопідготовка для гарячого водопостачання проводиться централізовано в котельні або ТЕЦ і виконується обов'язково, що виключає можливість корозії і накіпеобразова- ня в теплових мережах. для відкритої системи  Т. економічний і перспективний перехід на однотрубну прямоточну систему при використанні теплоносія - води на потреби опалення та гарячого водопостачання без повернення до джерела Т. (котельні або ТЕЦ) при наявності баків-акумуляторів.

Парові системи теплопостачання  влаштовуються для потреб технологич. споживачів. Для пром. підприємств застосування єдиного теплоносія - пара, для покриття всіх навантажень, включаючи опалення, допускається при відповідному техніко-економіч. обґрунтуванні.

При необхідності задоволення технологич. споживачів парою і наявності значить, навантаження на опалення іноді влаштовують змішані системи Т. з подачею води на потреби опалення, вентиляції та гарячого водопостачання і пара - на технологич. потреби. Залежно від техніко-економіч. обґрунтувань на потреби гарячого водопостачання та вентиляції також може подаватися пар.

Технологич. споживачі, системи парового опалення і системи вентиляції приєднуються до парових мереж теплопостачальної системи безпосередньо, якщо тиск пари в мережі і у споживача однакові, або через редуктор, в разі необхідності зниження тиску пара. Конденсат повертається до джерел теплопостачання від споживачів шляхом його перекачування або самопливом. Системи гарячого водопостачання приєднуються до парових систем Т. через пароводяні нагрівачі водопровідної води. У разі, якщо потрібно при парових системах теплопостачання влаштовувати у споживачів водяні системи опалення, підігрів води здійснюється також через пароводяні нагрівачі.

Літ .: К о п ь е в С. Ф .. До а ч а н о в Н. Ф., Основи теплопостачання та вентиляції, М., 1964.

теплопостачання  будівель різного призначення здійснюється по теплових мережах від єдиного теплоенергетичного центру: квартальної або районної котельні або теплоелектроцентралі (ТЕЦ).

система теплопостачання, К-раю використовує теплоту земних надр за допомогою теплоносіїв - гарячої води або пари.

У нашій країні приблизно половина діючих систем теплопостачання  відкриті. Однак при проходженні через опалювальні прилади, калорифери, з'єднає, трубопроводи сан.-гігієнічний. якості ...

Системи водопідігріву і гарячого водопостачання. ТЕЦ. теплопостачання... … теплопостачання. Гаряче водопостачання. Засувки та затвори Крани пробкові та кульові, клапани Запірні вентилі ...

Циркулює в системі теплопостачання   вода використовується тільки як теплоносій. Пройшовши через підігрівачі гарячого водопостачання, нагреват. прилади систем опалення та калорифери ...

Забезпечення теплотою споживачів, здійснюване системою теплопостачання. Теплота передається за допомогою теплоносіїв, як яких брало використовують гарячу воду   або ...

теплопостачання. Гаряче водопостачання. Розділ: Побут. Господарство. ... 1.10-1. закриті системи теплопостачання. У закритих системах вода на потреби ГВ виходить нагріванням холодної водопровідної ...

Їх здатність виробляти, транспортувати і розподіляти серед ... Поняття надійності систем теплопостачання  базується на ймовірнісної оцінкою роботи ...

теплопостачання теплопостачання...

Контактні водонагрівачі для теплопостачання  і гарячого ... Системи водопідігріву і гарячого водопостачання. ТЕЦ. теплопостачання...

теплопостачання. Гаряче водопостачання. Опалення Санітарна техніка Засувки і затвори Крани пробкові та кульові, клапани Запірні вентилі.

якщо тепло  для опалення, гарячого водопостачання і технологічних потреб надходить від теплоелектроцентралі (ТЕЦ ... Централізоване теплопостачання   будівель від теплоелектроцентралей має ...

Контактні водонагрівачі для теплопостачання  і гарячого ... ... теплопостачання. Гаряче водопостачання. Засувки та затвори Крани пробкові та кульові, клапани Запірні вентилі Опалення ...

теплопостачання. Гаряче водопостачання. Розділ: Побут. Господарство. ... теплопостачання. Гаряче водопостачання. Опалення Санітарна техніка Засувки і затвори Крани пробкові та кульові, клапани ...

Контактні водонагрівачі для теплопостачання  і гарячого ... Системи водопідігріву і гарячого водопостачання. ТЕЦ. теплопостачання...

теплопостачання  в містах і населених пунктах з забудовою будинками вище двох поверхів здійснюється централізовано.

теплопостачання  будівель різного призначення здійснюється по ... В двотрубних системах  весь час відбувається циркуляція теплоносія між джерелом .... блок теплового вузла  для систем ...

система теплопостачання, В якій в якості теплоносія використовується пар водяний. Складається з джерела, який виробляє пар, паропроводів, за якими він транспортується до споживачів ...